Історія Львівського мотозаводу

Віктор Ходєєв

До другої світової війни у Львові працював завод «Метал» (Lwowski zaklad Metal), який спеціалізувався на виробництві металовиробів, простої сільгосптехніки, возів, автопричепів. Деякий час після війни, завод продовжував випуск подібної продукції. Наприкінці 1940-х років, на його базі був заснований Львівський велосипедний завод ЛВЗ.
Виробничою базою нового підприємства стало обладнання, перевезене з Харківського велосипедного заводу, а також верстати з велосипедних заводів, вивезених з Німеччини в якості військових репарацій. Першою масовою продукцією нового підприємства були велосипеди В-14, В-22, В-25, В-27, створені за німецькими зразками, а пізніше ще ряд моделей для дітей і підлітків.


Жіночий велосипед ЛВЗ В-22


В оформленні велосипеда ЛВЗ В-22 застосовувалися стилізовані елементи національної вишивки та напис українською мовою «Львів», 1953 рік.

Для удосконалення технологій та розробки нової продукції, на заводі було створено конструкторське бюро. В кінці 1950-х років конструкторами Львівського велозаводу спільно з ЦКТБ велобудування Харківського велозаводу і ЦКБ мотоциклобудування був розроблений мотовелосипед В-902. Це була перша легка мототехніка (поряд з мотовелосипедом ХВЗ В-901), що почала вироблятись в СРСР.
В 1958 році завод почав серійний випуск мотовелосипедів В-902 з двигуном Д-4. Це був важливий переломний етап в історії заводу, який поклав початок виробництва мопедів в Радянському Союзі. На початку 1960-х років, керівними органами СРСР було прийнято рішення що до перепрофілювання заводу на випуск лише мототехніки. Таке рішення стосувалося одночасно Ризького велозаводу. Легка мототехніка стала основною продукцією ЛВЗ.


Мотовелосипед В-902, перша моторизована модель Львівського велозаводу


Мотовелосипед В-902 на складальному конвеєрі ЛВЗ, 1959 рік


Елегантний мотовелосипед МВ-042 «Львів'янка», повністю розроблений інженерами заводу. Модель мала несучу штамповану фігурну раму, глибокі крила, телескопічну передню вилку і маятникову задню підвіску (в ранньому варіанті - на центральній пружині). Під рамою, консольно підвішувався двигун Д-5. Хоча МВ-042 називався мотовелосипедом, але за наявністю м'якої підвіски коліс і капотам двигуна, його цілком можна було вважати мопедом.


Короткий перехідний період, завод називався (орієнтовно 1960 рік) «Львівський завод Метал». У 1961 році він отримав нову назву «ЛЗМ - Львівський завод мотовелосипедів».
З 1962 року було розпочато виробництво нового екстравагантного мотовелосипеда МВ-042 «Львів'янка» з двигуном Д-5, а згодом ще ряд легких одношвидкісних мопедів МВ-044, МВ-045, МВ-047 «Тиса». У 1967 році на зміну їм прийшов повноцінний мопед МП-043 з двохшвидкісним двигуном, який став основою для створення серії популярних мопедів «Верховина». В період 1969-70 років, підприємство отримало нову остаточну назву - «Львівський мотозавод».


Мотовелосипед МВ-044.
На зміну м'якому обтічному дизайну попередньої моделі, прийшли жорсткі «рубані» форми «індустріального» стилю. Також, на базі цієї моделі був розроблений перший мопед заводу, який отримав індекс МП-043, зроблений в тому ж стилі, але відрізнявся двигуном Ш-51К в блоці з двоступеневою коробкою передач.



Мопед МП-048 «Верховина-3» (1970-1973 р.), що поклав початок серії популярних моделей «Верховина»



Стильний мопед ЛМЗ-2.153 «Верховина-5» (1974-1977 р.)

У заводу не було одного постійного товарного знаку (логотипу), за роки існування підприємства вони мінялися частіше, ніж назви заводу.
Моделі велосипедів позначалися за прийнятим загальносоюзним стандартом, буквою «В» та наступними цифрами, мотовелосипеди і мопеди літерними індексами «МВ, МП, ЛМЗ» з додатковими цифрами. Крім того ряд мопедів позначали власними іменами пов'язаними з територіальними ознаками західного регіону України. Наприклад, мотовелосипеди отримали ім'я «Львів'янка», «Тиса» потім мопеди «Верховина» та «Карпати ».
Цікавий факт пов'язаний з декоративними елементами деяких мопедів. На мотовелосипедах В-902 перших випусків, декаль на рамі із зображенням вежі Львівської ратуші, була виконана в синьо-жовтих кольорах. Ймовірно, художник свідомо використав кольори українського національного прапора, при цьому ризикуючи своєю свободою. Ця символіка, і навіть просто поєднання синього і жовтого кольору були негласно заборонені в СРСР. Пізніше така декаль була вже в жовто-помаранчевій гамі. На початку 1970-х років на передньому крилі мопеда «Верховина-3», деякий час, наносилася декаль з абревіатурою «ЛМЗ», в якій також поєднувалися синій і жовтий колір.
На львівському заводі не виробляли мотори, всі моделі мопедів оснащувалися двигунами виробництва Ленінградського заводу КО, Ковровського ЗиД та Шауляйського мотозаводу.
У 1977 році, на базі популярної моделі «Верховина-5», було розпочато виробництво першого мінімотоцикла (так його спочатку називали), або мокіка (мопеда без педалей) «Верховина-6». З 1982 по 1992 роки, на мотозаводі виробляли мокіки «Карпати» зі зміненим, більш сучасним дизайном.
Моделі «Карпати» і «Карпати-2» були останньою мототехнікою, що вироблялась Львівським мотозаводом. У 1978 році завод випустив двохмільйонний мопед, а спочатку 1980-х виробництво сягнуло свого максимуму - близько 300 000 машин в рік. У 1990 році Львівський мотозавод випустив 132 934 мопедів.
Очевидно, що досягнення такої великої кількості продукції, йшло на шкоду якості виготовлення мопедів, і двигунів. Значною проблемою було також забезпечення споживачів запчастинами (їх просто не встигали виготовляти), відсутні були і повноцінні сервісні центри по ремонту мопедів.


Мокік «Карпати» на конвеєрі заводу (початок 1990-х років)

У 1991 році, радянська держава розпалася. Планова, екстенсивна економіка СРСР, яка неминуче призвела до розвалу «імперії», визначила майбутнє багатьох підприємств мотопромисловості і в колишніх республіках. Низька якість (особливо в останні роки СРСР) і слабка конкурентоспроможність продукції, позначилися на подальшій перспективі Львівського мотозаводу.
В кінці 1990-х років, були спроби освоїти виробництво нового мокіка «Львів» оснащеного більш надійним польським двигуном Dezamet. Але, через загальні економічні труднощі і зміни кон'юнктури ринку, серійне виробництво цієї моделей вже було нераціональним.
В період 1997-1998 років завод повністю припинив виробництво мопедів, така сама доля склалася і у Ризького мотозаводу «Саркана Звайгзне». Епоха львівських мопедів закінчилась.
Сьогодні мопеди, особливо перші мотовелосипеди, часто стають ностальгічним предметом колекціонування, експонатами музеїв техніки.


У заводу не було одного постійного товарного знака (логотипу), за роки існування підприємства вони мінялися частіше, ніж назви підприємства. Цікавою є середня нижня емблема, в якій поєднувалися синій і жовтий колір, вона деякий час наносилася на переднє крило мопеда «Верховина-3» (початок 1970-х років) .


Перші емблеми велосипедів Львівського велозаводу.
До 1951 року, ЛВЗ входив до складу міністерства автотракторного та сільськогосподарського машинобудування Союзу РСР (перша емблема ліворуч)




Емблеми мотовелосипедів «Львів'янка» (написи зустрічалися на двох мовах), в наступних моделях на раму приклепувалися таблички. Праворуч внизу емблема мопедів «Верховина» та «Карпати» із зображенням лева- символа міста Львів

Тип та хронологія виробництва мототехніки Львівського мотозаводу
Мотовелосипеды, легкие мопеды (односкоростные):
1. Мотовелосипед В-902 (1958-1962 р.)
2. Мотовелосипед МВ-042 «Львів'янка» (1962-1965 р.)
3. Мотовелосипед МВ-042М «Львів'янка» (1965-1966 р.)
4. Мотовелосипед МВ-044 (1966-1967 р.)
5. Легкий мопед МП-045 (1968-1969 р.)
6. Легкий мопед МП-047 «Тиса» (1969-1970 р.)

Мопеди, мокіки (двохшвидкісні)
1. Мопед МП-043 (1967-1968 р.)
2. Мопед МП-046 (1968-1970 р.)
3. Мопед МП-048 «Верховина-3» (1970-1973 р.)
4. Мопед ЛМЗ-2.152 «Верховина-4» (1972-1974 р.)
5. Мопед ЛМЗ-2.153 «Верховина-5» (1974-1977 р.)
6. Мокік ЛМЗ-2.158 «Верховина-6» (1977-1981 р.)
7. Мокік ЛМЗ-2.159 «Верховина-7» (1981-1982 р.)
8. Мокік ЛМЗ-2.160 «Карпати» (1982-1986 р.)
9. Мокік ЛМЗ-2.161 «Карпати-2» (1986-1992 р.)


Цікаві посилання по темі:
-Модельний ряд мопедів Львівського мотозаводу, фото, опис
-Велосипед В-22 «Львів»
-Історія Ризького мотозаводу "Sarkana zvaigzne"


 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
© ModellVintage